Спеціаліст із виробництва виробів із тканин, шкіри й інших матеріалів. Здійснює пошиття виробів вручну або на різноманітних універсальних машинках.
У процесі роботи ліквідовує обрив ниток, міняє шпулі, регулює натягнення ниток і частоту строчки, перевіряє якість крою, відповідність фурнітури кольору і призначенню виробу.
Швачка може виконувати весь об'єм роботи (швачка індивідуального пошиття в ательє) або одну з операцій (швачка-моторист у великосерійному виробництві).
Ця професія найбільш поширена у швейному й трикотажному виробництві. Працюють швачки на швейних фабриках, у цехах текстильних підприємств, на фабриках індивідуального пошиття одягу.
Робота швачки кваліфікується як фізична праця середнього рівня важкості. Працюють за цим фахом переважно жінки.
Під час роботи найбільш завантажені зоровий, дотиковий та руховий органи. Тому працювати швачками не рекомендується особам із розладом зору та психіки, захворюваннями серцево-судинної системи, апаратно-рухового апарату та пониженим слухом. Підвищені вимоги ця професія ставить до стійкості уваги та просторового сприймання.
Для якості швацької роботи потрібні наочно-образне й логічне мислення, наочно-образна пам'ять. Швачка повинна добре регулювати психічні процеси та емоційні стани, бути акуратною, сумлінною, працелюбною, старанною і мати розвинений естетичний смак.
Для оволодіння даною професією необхідна добра підготовка з анатомії й фізіології людини, математики, креслення, малювання, хімії, фізики та трудового навчання. У перспективі можна вивчитись на кравця та закрійника.
Легка промисловість лише називається легкою. Насправді це важка праця, на яку ще не кожен погодиться. У хороших швачок, кравця або закрійника мають бути спритні руки і відмінний зір, а також завидна посидючість. Хто хоч раз у житті щось шив, той зрозуміє!
Джерело: Подорож у світ професій. Випуск третій // Позакласний час. – 2010. – №12. – С. 68.
Фото: http://www.atelie.in.ua/page.php?543
Комментариев нет:
Отправить комментарий